Луньов Сергій Омелянович (1909-1978) – український художник, аквареліст. Народився у с. Кекине, Сумська обл., в родині вчителів. Розквіт творчості художника припадає на 60-70-і роки XX століття. Навчався у художній студії при Сумському художньо-історичному музеї (1927-1928); Харківському художньому технікумі (1928-1932) на відділенні живопису у А. Менеса, О. Кокеля, В. Рифтіна, М. Щеглова. Працював у Сумському драматичному театрі (1927-1928). Численна кількість персональних та групових виставок (з 1939) в Україні та закордоном. Керівник творчої групи художників-акварелістів «По Єнісею» (1966) та «Дніпро» (1971). Творчі відрядження до Угорщини (1974) та Франції (1977). Жив та працював у м. Харків. Непересічна особистість в історії українського мистецтва. Він був одним із тих майстрів, чиї образно-пластичні новації стали серйозним етапом у розвитку українського акварельного живопису.