Морозова Людмила Миколаївна (1907-1997) – українська художниця. Народилася в м. Київ. Перші уроки малювання брала у приватній школі А. Крюгер-Прахової. Навчалась у Київській художньо-індустріальній школі (1925-1927) і КХІ (1928-1931) в майстерні Ф. Кричевського. Дебютувала на виставці «Мистецтво Радянської України» в Харкові (1936). Як дочка ризького німця, близького до оточення гетьмана Скоропадського, в 1930-х зазнала переслідувань і змушена була покинути Україну. У 1944 потрапила в табори для переміщених осіб в Ашафенбург і Берхтенсгадене. У 1951-1961 жила у Нью-Йорку, де працювала викладачем малюнка і живопису у Квінсборо (Queensboro Sosiety of Art). В еміграції вважалася найкращим представником української школи імпресіонізму. Член Об'єднання митців України в Америці. Захоплювалася культурою і природою Греції, де жила і працювала (1960-1980-і). За заповітом похована в Києві. Учасниця майже 100 колективних і персональних виставок. Працювала в різних жанрах і техніках. Картини зберігаються в НХМУ, Музеї історії Києва, Полтавському ХМ, приватних збірках і музеях США, Греції та Німеччини.