Задорожний Іван-Валентин (1921-1988) – живописець, графік і монументаліст. Народився в м. Ржищів, Київська область. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1960 р. У 1951 р. закінчив Київський художній інститут (нині Українська Академія мистецтв) у майстерні Костянтина Єлеви, Анатолія Петрицького; у 1952–55 роках працював тут викладачем. Від 1946 брав участь у всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках. Персональні – посмертні у Києві (1991, 1993-2002), Ржищеві (2000), До 95-річчя від дня народження (Ржищів, 2016), Музей Т.Г. Шевченко (Київ 2017), Спілка художників (Івано-Франківськ 2017). Автор живописних полотен, монументальних розписів, плакатів, вітражів, різьблень на дереві, гобеленів, скульптур. Працював у «суворому» стилі, реалізмі, неофольклоризмі. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Бердянськ (Запоріз. обл.), Горлівка (Донец. обл.), Дніпропетровську (нині Дніпро), Івано-Франківську, Полтаві, ХМ в м.Суми, ДТГ (Москва).З 2002 р. в НаУКМА працює Меморіально-художній музей Івана-Валентина Задорожного. Автор вітражів верхньої станції Київського фунікулера. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка 1995 року (посмертно) за серію робіт 1964-1988 років.