Результати пошуку:

Каразін Микола Миколайович (1842-1908) – російський художник-баталіст, письменник. Народився в Харківській губернії, у дворянській родині. Дід, В. Каразін, був засновником Харківського університету. Впродовж 1860-1870 перебував на військовій службі, учасник Бухарського та Хівинського походів. Брав участь у сербсько-турецькій кампанії як художник-кореспондент (1876-1878). Мав ордени, був нагороджений орденом Св. Володимира та золотою зброєю. Був вільнослухачем в Петербурзькій АМ, де навчався у Б. Віллевальде (1865-1867). Перші його малюнки були опубліковано у "Всесвітній Іллюстрації" (1871). Каразін створив перші у Росії художні поштові листівки, які було видано Громадою св. Катерини. У 1874 та 1879 Каразін приймав участь у наукових експедиціях у Центральній Азії. Пізніше, за малюнки, що було додано до журналів цих ескпедицій, Каразіну були присуджені вищі нагороди на географічних виставках в Парижі та Лондоні. Наприкінці 1880-х Микола Каразін звертається до написання значних за розміром полотен, причому багато картин художник виконує на замовлення імператора Олександра III. Славу першого російського аквареліста та іллюстратора Микола Каразін заслужив своїми численними роботами аквареллю, олівцем та пером. Член Російського географічного т-ва (з 1879). Отримав звання почесного вільного общника АМ (1885). За заслуги в російському батальному живописі отримав почесне звання Академіка Академії Мистецтва (1907).