Виставка
Влада Ралко. САД НАСОЛОДИ
Прес-реліз
З 7 по 30 жовтня аукціонний дім Goldens представляє виставку «Влада Ралко. Сад насолоди». До експозиції увійшов живопис художниці, що охоплює один із визначальних періодів її творчості — 1990-ті – початок 2000-х років.
Це час формування самобутньої художньої мови Влади Ралко, коли її живопис розвивався на тлі радикальної зміни культурної та суспільної реальності. Художниця закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 1994 році, а її перші самостійні мистецькі досліди припали на період розпаду радянської системи та перші роки незалежності України. Саме тоді вона отримала можливість працювати поза межами усталених художніх інституцій і вибудовувати власну мистецьку програму.
Представлені на виставці роботи дають змогу простежити, як художниця переосмислює академічну традицію, використовуючи як основу для подальшого руйнування форми. У таких роботах, як «Вечірнє світло» (1993), «Гра» (1994), «В саду» (1995), «Ніжність» (1995), «Балкон» (1995), «Перше побачення» (1997), «Побачення» (1997), «Вечеря» (1997) та інших, людське тіло, взаємодія між персонажами й навколишнім простором стають способом говорити про досвід, близькість, напругу та свободу.
Живопис Ралко цього періоду важко уявити без її роботи з кольором. Відкриті, інтенсивні барви, різкі контрасти, складні рожево-червоні співвідношення створюють у полотнах відчуття постійного руху та внутрішньої напруги. Художниця не прагне традиційної гармонії: композиція, ритм і тема народжуються безпосередньо у процесі роботи, через зіткнення кольорових і пластичних елементів.
Не менш важливим для цього живопису є матеріальний бік. Через обмеженість ресурсів 1990-х років художниця працювала не лише з традиційним полотном, а й із матрацною тканиною, мішковиною, кравецькою бортовкою, лляними простирадлами та іншими доступними матеріалами. Випадковість їхнього походження ставала частиною художнього процесу, а сама поверхня полотна — носієм додаткової історії.
Виставка також дозволяє побачити, як у ранніх роботах Ралко формується одна з центральних для її подальшої практики тема тілесності. Художницю цікавить живе, суперечливе й недосконале тіло як простір особистого досвіду та спосіб говорити про людину. Людина та її досвід залишаються у центрі художньої практики Ралко, зокрема питання тілесності, свободи, насильства, гендеру та особистої ідентичності.
Центральною роботою виставки є квадриптих «Сад насолоди» (1997). Тут особливо виразно проявляється характерний для мистецтва Влади Ралко 1990-х років пошук нової образної мови, вільної від усталених уявлень про красу, гармонію та академічно вибудуване людське тіло. Тема насолоди у художниці пов’язана з тілесністю, бажанням, близькістю та складністю людського досвіду. Саме тому «Сад насолоди» можна сприймати як своєрідний ключ до всієї виставки: у ньому зосереджені важливі для Ралко теми й принципи, що визначили її художню мову цього часу.
Сьогодні роботи Влади Ралко цього періоду дозволяють по-новому поглянути на українське мистецтво 1990-х — коли разом із трансформацією суспільства змінювалися самі принципи художньої свободи. Виставка «Сад насолоди» репрезентує становлення художниці, яка від самого початку обрала незалежність від усталених мистецьких систем.
Виставка доступна до відвідування з 7 по 30 жовтня з понеділка по суботу з 12:00 до 19:00.
Графік роботи:
7 – 30 жовтня 2026
12:00 – 19:00
Неділя - вихідний
Вхід вільний
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
Влада Ралко (нар. 1969) – одна з ключових представниць українського мистецтва покоління, що сформувалося на зламі 1980–1990-х років. Закінчила Академію мистецтв (1994), відділення станкового живопису у професора В. Шаталіна. Під час перебування в Китаї розпочала серію «Китайський еротичний щоденник», яка дала початок низці «щоденникових» циклів — одній із наскрізних ліній її творчості. Від початку Майдану та російської агресії проти України у 2014 році Ралко створює низку проєктів у діалозі з Володимиром Будніковим та послідовно працює з темами війни, насильства, свободи, тілесності й особистого досвіду. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році живе і працює переважно в Києві та Берліні.
За понад тридцять років творчої діяльності роботи Влади Ралко були представлені у понад ста персональних і групових виставкових проєктах в Україні та за кордоном. Серед важливих персональних виставок — «Рожеве міцне» в Atelier Karas Gallery, Київ (2005), «Резерв» у Національному музеї «Київська картинна галерея» (2018), «Привид свободи. Версія» в Galeria Arsenał, Білосток (2019), «Особисті речі» в Galeria Labirynt, Люблін (2019), «Між своїм і тим самим» у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького (2020), «Львівський щоденник» (2022), а також «Політична анатомія» в Galeria Miejska Arsenał, Познань (2023, разом із Володимиром Будніковим). Її роботи брали участь у Premonition: Ukrainian Art Now у Saatchi Gallery, Лондон (2014), The School of Kyiv — Kyiv Biennial (2015), Lest The Two Seas Meet у Museum of Modern Art in Warsaw (2015), Permanent Revolution. Ukrainian Art Today у Ludwig Museum, Будапешт (2018), Piazza Ucraina у межах Венеційської бієнале (2022), Kaleidoscope of (Hi)stories. Ukrainian Art 1912–2023 в Albertinum, Дрезден (2023), а також The Woman Question 1550–2025 у Museum of Modern Art in Warsaw (2026).
Влада Ралко — членкиня Національної спілки художників України з 1994 року. У 2019 році отримала премію HeForShe: Women in Arts Award, у 2021 році — Орден «За інтелектуальну відвагу» незалежного культурологічного часопису «Ї». Її твори входять до зібрань Albertinum у Дрездені, Національного художнього музею України, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Митецький Арсенал», Одеського національного художнього музею, Galeria Arsenał у Білостоці та інших музейних, галерейних і приватних колекцій.
Це час формування самобутньої художньої мови Влади Ралко, коли її живопис розвивався на тлі радикальної зміни культурної та суспільної реальності. Художниця закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 1994 році, а її перші самостійні мистецькі досліди припали на період розпаду радянської системи та перші роки незалежності України. Саме тоді вона отримала можливість працювати поза межами усталених художніх інституцій і вибудовувати власну мистецьку програму.
Представлені на виставці роботи дають змогу простежити, як художниця переосмислює академічну традицію, використовуючи як основу для подальшого руйнування форми. У таких роботах, як «Вечірнє світло» (1993), «Гра» (1994), «В саду» (1995), «Ніжність» (1995), «Балкон» (1995), «Перше побачення» (1997), «Побачення» (1997), «Вечеря» (1997) та інших, людське тіло, взаємодія між персонажами й навколишнім простором стають способом говорити про досвід, близькість, напругу та свободу.
Живопис Ралко цього періоду важко уявити без її роботи з кольором. Відкриті, інтенсивні барви, різкі контрасти, складні рожево-червоні співвідношення створюють у полотнах відчуття постійного руху та внутрішньої напруги. Художниця не прагне традиційної гармонії: композиція, ритм і тема народжуються безпосередньо у процесі роботи, через зіткнення кольорових і пластичних елементів.
Не менш важливим для цього живопису є матеріальний бік. Через обмеженість ресурсів 1990-х років художниця працювала не лише з традиційним полотном, а й із матрацною тканиною, мішковиною, кравецькою бортовкою, лляними простирадлами та іншими доступними матеріалами. Випадковість їхнього походження ставала частиною художнього процесу, а сама поверхня полотна — носієм додаткової історії.
Виставка також дозволяє побачити, як у ранніх роботах Ралко формується одна з центральних для її подальшої практики тема тілесності. Художницю цікавить живе, суперечливе й недосконале тіло як простір особистого досвіду та спосіб говорити про людину. Людина та її досвід залишаються у центрі художньої практики Ралко, зокрема питання тілесності, свободи, насильства, гендеру та особистої ідентичності.
Центральною роботою виставки є квадриптих «Сад насолоди» (1997). Тут особливо виразно проявляється характерний для мистецтва Влади Ралко 1990-х років пошук нової образної мови, вільної від усталених уявлень про красу, гармонію та академічно вибудуване людське тіло. Тема насолоди у художниці пов’язана з тілесністю, бажанням, близькістю та складністю людського досвіду. Саме тому «Сад насолоди» можна сприймати як своєрідний ключ до всієї виставки: у ньому зосереджені важливі для Ралко теми й принципи, що визначили її художню мову цього часу.
Сьогодні роботи Влади Ралко цього періоду дозволяють по-новому поглянути на українське мистецтво 1990-х — коли разом із трансформацією суспільства змінювалися самі принципи художньої свободи. Виставка «Сад насолоди» репрезентує становлення художниці, яка від самого початку обрала незалежність від усталених мистецьких систем.
Виставка доступна до відвідування з 7 по 30 жовтня з понеділка по суботу з 12:00 до 19:00.
Графік роботи:
7 – 30 жовтня 2026
12:00 – 19:00
Неділя - вихідний
Вхід вільний
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
Влада Ралко (нар. 1969) – одна з ключових представниць українського мистецтва покоління, що сформувалося на зламі 1980–1990-х років. Закінчила Академію мистецтв (1994), відділення станкового живопису у професора В. Шаталіна. Під час перебування в Китаї розпочала серію «Китайський еротичний щоденник», яка дала початок низці «щоденникових» циклів — одній із наскрізних ліній її творчості. Від початку Майдану та російської агресії проти України у 2014 році Ралко створює низку проєктів у діалозі з Володимиром Будніковим та послідовно працює з темами війни, насильства, свободи, тілесності й особистого досвіду. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році живе і працює переважно в Києві та Берліні.
За понад тридцять років творчої діяльності роботи Влади Ралко були представлені у понад ста персональних і групових виставкових проєктах в Україні та за кордоном. Серед важливих персональних виставок — «Рожеве міцне» в Atelier Karas Gallery, Київ (2005), «Резерв» у Національному музеї «Київська картинна галерея» (2018), «Привид свободи. Версія» в Galeria Arsenał, Білосток (2019), «Особисті речі» в Galeria Labirynt, Люблін (2019), «Між своїм і тим самим» у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького (2020), «Львівський щоденник» (2022), а також «Політична анатомія» в Galeria Miejska Arsenał, Познань (2023, разом із Володимиром Будніковим). Її роботи брали участь у Premonition: Ukrainian Art Now у Saatchi Gallery, Лондон (2014), The School of Kyiv — Kyiv Biennial (2015), Lest The Two Seas Meet у Museum of Modern Art in Warsaw (2015), Permanent Revolution. Ukrainian Art Today у Ludwig Museum, Будапешт (2018), Piazza Ucraina у межах Венеційської бієнале (2022), Kaleidoscope of (Hi)stories. Ukrainian Art 1912–2023 в Albertinum, Дрезден (2023), а також The Woman Question 1550–2025 у Museum of Modern Art in Warsaw (2026).
Влада Ралко — членкиня Національної спілки художників України з 1994 року. У 2019 році отримала премію HeForShe: Women in Arts Award, у 2021 році — Орден «За інтелектуальну відвагу» незалежного культурологічного часопису «Ї». Її твори входять до зібрань Albertinum у Дрездені, Національного художнього музею України, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Митецький Арсенал», Одеського національного художнього музею, Galeria Arsenał у Білостоці та інших музейних, галерейних і приватних колекцій.
Прес-реліз
З 7 по 30 жовтня аукціонний дім Goldens представляє виставку «Влада Ралко. Сад насолоди». До експозиції увійшов живопис художниці, що охоплює один із визначальних періодів її творчості — 1990-ті – початок 2000-х років.
Це час формування самобутньої художньої мови Влади Ралко, коли її живопис розвивався на тлі радикальної зміни культурної та суспільної реальності. Художниця закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 1994 році, а її перші самостійні мистецькі досліди припали на період розпаду радянської системи та перші роки незалежності України. Саме тоді вона отримала можливість працювати поза межами усталених художніх інституцій і вибудовувати власну мистецьку програму.
Представлені на виставці роботи дають змогу простежити, як художниця переосмислює академічну традицію, використовуючи як основу для подальшого руйнування форми. У таких роботах, як «Вечірнє світло» (1993), «Гра» (1994), «В саду» (1995), «Ніжність» (1995), «Балкон» (1995), «Перше побачення» (1997), «Побачення» (1997), «Вечеря» (1997) та інших, людське тіло, взаємодія між персонажами й навколишнім простором стають способом говорити про досвід, близькість, напругу та свободу.
Живопис Ралко цього періоду важко уявити без її роботи з кольором. Відкриті, інтенсивні барви, різкі контрасти, складні рожево-червоні співвідношення створюють у полотнах відчуття постійного руху та внутрішньої напруги. Художниця не прагне традиційної гармонії: композиція, ритм і тема народжуються безпосередньо у процесі роботи, через зіткнення кольорових і пластичних елементів.
Не менш важливим для цього живопису є матеріальний бік. Через обмеженість ресурсів 1990-х років художниця працювала не лише з традиційним полотном, а й із матрацною тканиною, мішковиною, кравецькою бортовкою, лляними простирадлами та іншими доступними матеріалами. Випадковість їхнього походження ставала частиною художнього процесу, а сама поверхня полотна — носієм додаткової історії.
Виставка також дозволяє побачити, як у ранніх роботах Ралко формується одна з центральних для її подальшої практики тема тілесності. Художницю цікавить живе, суперечливе й недосконале тіло як простір особистого досвіду та спосіб говорити про людину. Людина та її досвід залишаються у центрі художньої практики Ралко, зокрема питання тілесності, свободи, насильства, гендеру та особистої ідентичності.
Центральною роботою виставки є квадриптих «Сад насолоди» (1997). Тут особливо виразно проявляється характерний для мистецтва Влади Ралко 1990-х років пошук нової образної мови, вільної від усталених уявлень про красу, гармонію та академічно вибудуване людське тіло. Тема насолоди у художниці пов’язана з тілесністю, бажанням, близькістю та складністю людського досвіду. Саме тому «Сад насолоди» можна сприймати як своєрідний ключ до всієї виставки: у ньому зосереджені важливі для Ралко теми й принципи, що визначили її художню мову цього часу.
Сьогодні роботи Влади Ралко цього періоду дозволяють по-новому поглянути на українське мистецтво 1990-х — коли разом із трансформацією суспільства змінювалися самі принципи художньої свободи. Виставка «Сад насолоди» репрезентує становлення художниці, яка від самого початку обрала незалежність від усталених мистецьких систем.
Виставка доступна до відвідування з 7 по 30 жовтня з понеділка по суботу з 12:00 до 19:00.
Графік роботи:
7 – 30 жовтня 2026
12:00 – 19:00
Неділя - вихідний
Вхід вільний
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
Влада Ралко (нар. 1969) – одна з ключових представниць українського мистецтва покоління, що сформувалося на зламі 1980–1990-х років. Закінчила Академію мистецтв (1994), відділення станкового живопису у професора В. Шаталіна. Під час перебування в Китаї розпочала серію «Китайський еротичний щоденник», яка дала початок низці «щоденникових» циклів — одній із наскрізних ліній її творчості. Від початку Майдану та російської агресії проти України у 2014 році Ралко створює низку проєктів у діалозі з Володимиром Будніковим та послідовно працює з темами війни, насильства, свободи, тілесності й особистого досвіду. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році живе і працює переважно в Києві та Берліні.
За понад тридцять років творчої діяльності роботи Влади Ралко були представлені у понад ста персональних і групових виставкових проєктах в Україні та за кордоном. Серед важливих персональних виставок — «Рожеве міцне» в Atelier Karas Gallery, Київ (2005), «Резерв» у Національному музеї «Київська картинна галерея» (2018), «Привид свободи. Версія» в Galeria Arsenał, Білосток (2019), «Особисті речі» в Galeria Labirynt, Люблін (2019), «Між своїм і тим самим» у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького (2020), «Львівський щоденник» (2022), а також «Політична анатомія» в Galeria Miejska Arsenał, Познань (2023, разом із Володимиром Будніковим). Її роботи брали участь у Premonition: Ukrainian Art Now у Saatchi Gallery, Лондон (2014), The School of Kyiv — Kyiv Biennial (2015), Lest The Two Seas Meet у Museum of Modern Art in Warsaw (2015), Permanent Revolution. Ukrainian Art Today у Ludwig Museum, Будапешт (2018), Piazza Ucraina у межах Венеційської бієнале (2022), Kaleidoscope of (Hi)stories. Ukrainian Art 1912–2023 в Albertinum, Дрезден (2023), а також The Woman Question 1550–2025 у Museum of Modern Art in Warsaw (2026).
Влада Ралко — членкиня Національної спілки художників України з 1994 року. У 2019 році отримала премію HeForShe: Women in Arts Award, у 2021 році — Орден «За інтелектуальну відвагу» незалежного культурологічного часопису «Ї». Її твори входять до зібрань Albertinum у Дрездені, Національного художнього музею України, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Митецький Арсенал», Одеського національного художнього музею, Galeria Arsenał у Білостоці та інших музейних, галерейних і приватних колекцій. Повний опис Згорнути опис
Це час формування самобутньої художньої мови Влади Ралко, коли її живопис розвивався на тлі радикальної зміни культурної та суспільної реальності. Художниця закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 1994 році, а її перші самостійні мистецькі досліди припали на період розпаду радянської системи та перші роки незалежності України. Саме тоді вона отримала можливість працювати поза межами усталених художніх інституцій і вибудовувати власну мистецьку програму.
Представлені на виставці роботи дають змогу простежити, як художниця переосмислює академічну традицію, використовуючи як основу для подальшого руйнування форми. У таких роботах, як «Вечірнє світло» (1993), «Гра» (1994), «В саду» (1995), «Ніжність» (1995), «Балкон» (1995), «Перше побачення» (1997), «Побачення» (1997), «Вечеря» (1997) та інших, людське тіло, взаємодія між персонажами й навколишнім простором стають способом говорити про досвід, близькість, напругу та свободу.
Живопис Ралко цього періоду важко уявити без її роботи з кольором. Відкриті, інтенсивні барви, різкі контрасти, складні рожево-червоні співвідношення створюють у полотнах відчуття постійного руху та внутрішньої напруги. Художниця не прагне традиційної гармонії: композиція, ритм і тема народжуються безпосередньо у процесі роботи, через зіткнення кольорових і пластичних елементів.
Не менш важливим для цього живопису є матеріальний бік. Через обмеженість ресурсів 1990-х років художниця працювала не лише з традиційним полотном, а й із матрацною тканиною, мішковиною, кравецькою бортовкою, лляними простирадлами та іншими доступними матеріалами. Випадковість їхнього походження ставала частиною художнього процесу, а сама поверхня полотна — носієм додаткової історії.
Виставка також дозволяє побачити, як у ранніх роботах Ралко формується одна з центральних для її подальшої практики тема тілесності. Художницю цікавить живе, суперечливе й недосконале тіло як простір особистого досвіду та спосіб говорити про людину. Людина та її досвід залишаються у центрі художньої практики Ралко, зокрема питання тілесності, свободи, насильства, гендеру та особистої ідентичності.
Центральною роботою виставки є квадриптих «Сад насолоди» (1997). Тут особливо виразно проявляється характерний для мистецтва Влади Ралко 1990-х років пошук нової образної мови, вільної від усталених уявлень про красу, гармонію та академічно вибудуване людське тіло. Тема насолоди у художниці пов’язана з тілесністю, бажанням, близькістю та складністю людського досвіду. Саме тому «Сад насолоди» можна сприймати як своєрідний ключ до всієї виставки: у ньому зосереджені важливі для Ралко теми й принципи, що визначили її художню мову цього часу.
Сьогодні роботи Влади Ралко цього періоду дозволяють по-новому поглянути на українське мистецтво 1990-х — коли разом із трансформацією суспільства змінювалися самі принципи художньої свободи. Виставка «Сад насолоди» репрезентує становлення художниці, яка від самого початку обрала незалежність від усталених мистецьких систем.
Виставка доступна до відвідування з 7 по 30 жовтня з понеділка по суботу з 12:00 до 19:00.
Графік роботи:
7 – 30 жовтня 2026
12:00 – 19:00
Неділя - вихідний
Вхід вільний
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
Влада Ралко (нар. 1969) – одна з ключових представниць українського мистецтва покоління, що сформувалося на зламі 1980–1990-х років. Закінчила Академію мистецтв (1994), відділення станкового живопису у професора В. Шаталіна. Під час перебування в Китаї розпочала серію «Китайський еротичний щоденник», яка дала початок низці «щоденникових» циклів — одній із наскрізних ліній її творчості. Від початку Майдану та російської агресії проти України у 2014 році Ралко створює низку проєктів у діалозі з Володимиром Будніковим та послідовно працює з темами війни, насильства, свободи, тілесності й особистого досвіду. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році живе і працює переважно в Києві та Берліні.
За понад тридцять років творчої діяльності роботи Влади Ралко були представлені у понад ста персональних і групових виставкових проєктах в Україні та за кордоном. Серед важливих персональних виставок — «Рожеве міцне» в Atelier Karas Gallery, Київ (2005), «Резерв» у Національному музеї «Київська картинна галерея» (2018), «Привид свободи. Версія» в Galeria Arsenał, Білосток (2019), «Особисті речі» в Galeria Labirynt, Люблін (2019), «Між своїм і тим самим» у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького (2020), «Львівський щоденник» (2022), а також «Політична анатомія» в Galeria Miejska Arsenał, Познань (2023, разом із Володимиром Будніковим). Її роботи брали участь у Premonition: Ukrainian Art Now у Saatchi Gallery, Лондон (2014), The School of Kyiv — Kyiv Biennial (2015), Lest The Two Seas Meet у Museum of Modern Art in Warsaw (2015), Permanent Revolution. Ukrainian Art Today у Ludwig Museum, Будапешт (2018), Piazza Ucraina у межах Венеційської бієнале (2022), Kaleidoscope of (Hi)stories. Ukrainian Art 1912–2023 в Albertinum, Дрезден (2023), а також The Woman Question 1550–2025 у Museum of Modern Art in Warsaw (2026).
Влада Ралко — членкиня Національної спілки художників України з 1994 року. У 2019 році отримала премію HeForShe: Women in Arts Award, у 2021 році — Орден «За інтелектуальну відвагу» незалежного культурологічного часопису «Ї». Її твори входять до зібрань Albertinum у Дрездені, Національного художнього музею України, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Митецький Арсенал», Одеського національного художнього музею, Galeria Arsenał у Білостоці та інших музейних, галерейних і приватних колекцій. Повний опис Згорнути опис
Куратори
Михайло Василенко
Директор аукціонного дому «Goldens», мистецтвознавець, експерт, куратор
Юлія Черниш
Спеціаліст аукціонного дому «Goldens», мистецтвознавець, куратор
Катерина Щербакова
Спеціаліст аукціонного дому «Goldens», мистецтвознавець, куратор
Куратори
Михайло Василенко
Директор аукціонного дому «Goldens», мистецтвознавець, експерт, куратор
Юлія Черниш
Спеціаліст аукціонного дому «Goldens», мистецтвознавець, куратор
Катерина Щербакова
Спеціаліст аукціонного дому «Goldens», мистецтвознавець, куратор
Закрити
Пошук
Ціна
Продавайте
з нами
Ми приймаємо на аукціон або приватний продаж цікаві та унікальні витвори мистецтва.
Запропонувати