Обаль Петро Павлович

Обаль Петро Павлович (1900 - 1987) — український живописець і графік. Член СХУ (1964). Член Гуртка діячів українського мистецтва (1923), АНУМ (1934), Спілки праці українських образотворчих митців (1942). Навчався у Краківській АМ (1920—1926). Викладав малювання в середніх навчальних закладах Помор’я (1925—1956). Жив у місті Краків (з 1939), згодом на Лемківщині, де вчителював у селах Одрехова, Чертіж і торговій школі в м.Сянок. Репресований (1950), реабілітований (1957). Автор понад 500 робіт живопису, графіки, екслібрису. Твори художника експонувалися у містах: Берлін (Німеччина), Братислава (Словаччина), Відень (Австрія), Женева (Швейцарія), Івано-Франківськ, Київ, Прага (Чехія), Торунь (Польща), Ульяновськ (нині РФ), Чикаґо (США). У місті Тернопіль було проведено персональні виставки (1966, 1980). Багато творів П.Обаля зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва.