Результати пошуку:

Башинджигян Геворк (Георгій) Захарович (1857-1925) – вірменський живописець, пейзажист. Основоположник вірменського реалістичного пейзажу. Художню освіту здобув у Тифліській художній школі при Кавказькому художньому товаристві (1873-1878) та в Петербурзькій АМ (1879-1883), де навчався у М. Клодта. Закінчив Академію зі срібною медаллю (за картину «Березовий гай»), що дало йому право на отримання стипендії для подорожі по Європі. Подорожував до Вірменії (1883), Італії та Швейцарії (1884). Потім до кінця життя жив у Тифлісі, виїжджаючи звідти в різні області Закавказзя. Організовув виставки в Петербурзі, Москві, Парижі (де жив у 1899-1901). Створив більше 1000 картин. 1890-і роки – час розквіту творчості художника. Картини цього періоду відрізняються великим піднесенням, емоційним сприйняттям природи, майстерністю світлотіні і кольору. Майстерністю художнього узагальнення і переконливості Башінджагян відтворив ясність і прозорість тихих вод, простори синього неба і яскравого сонця, велич піднесених гір і глибоких ущелин, підкреслюючи епічність і монументальність природи. На Башінджагяна великий вплив справила творчість Архипа Куїнджі, і в цьому сенсі він представляє лінію епічного пейзажу, що йде в російському мистецтві від Айвазовського. Хоча він більшу частину життя прожив в Тифлісі, більшість сюжетів його картин пов'язано з Вірменією. Вірменські художники, зокрема, Мартірос Сарьян, вважали Башінджагяна своїм попередником. Геворк Башинджагян вважається основоположником реалістичного пейзажу у вірменському живописі.